Формування громадянських компетенцій засобами
інформаційно-комунікаційних технологій
Н. Баюн
Здавна суспільство, держава, школа ставили перед собою завдання – сприяти становленню громадянина – людини з відповідними правами й обов'язками, яка поважає й дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у цьому суспільстві, вміє в правовий спосіб задовольнити свої інтереси, відчути себе соціально, морально, політично й юридично дієздатною.
Мета проведення теоретичного дослідження – розглянути умови, за яких у школі відбувається формування громадянської компетентності учнів за допомогою інформаційно – комунікаційних .
Формування громадянської компетентності за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій передбачає засвоєння учнем не окремих, відірваних один від одного елементів знань, умінь, навичок і емоційно-ціннісних ставлень, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного визначеного напряму присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно – діяльнісний характер. Це, зокрема, навчальний компонент, що передбачає два центральних завдання: інтелектуальний розвиток особистості та здатність учитися впродовж життя, а також соціокультурний компонент – передбачає здатність жити та взаємодіяти в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними, громадянськими та загальнолюдськими духовними цінностями. Таким чином, основними способами формування громадянської компетентності в учнів є громадянська освіта й виховання та спрямована соціалізація у соціокультурному середовищі школи.
Важливою умовою формування громадянської компетентності школярів є також реалізація проектної технології організації самоосвіти. Це дасть змогу інтегрувати навколо поставленої мети зміст і можливості різних навчальних дисциплін, системно використати ефективні форми самоосвіти учнів: участь у науково- практичних конференціях, конкурсах, моделювання громадської роботи тощо, а також запровадження у навчальний процес проблемних ситуацій, активізація пізнавальної активності школярів. Завдання вчителів кафедри – активно впроваджувати проекти суміжних предметів: математика та фізика, математика та хімія, хімія та біологія.
Умовами ефективного формування громадянської компетентності учнів гуманітаріїв у процесі навчання є:
1) спрямованість навчально-виховного і соціокультурного середовища школи на формування у учнів стійкого інтересу до природничо – математичних дисциплін, шляхом організації та проведення предметних тижнів, використання додаткової літератури;
2) гнучкість позиції вчителів у виборі пріоритетних форм і методів роботи, варто звернути особливу увагу, що власним прикладом можна сформувати стійкий інтерес та зацікавленість;
3) створення вчителями належних умов для реалізації громадянської діяльності учнів.
Стрімкий розвиток науки й технології, які не ґрунтуються на моральних засадах, неминуче призводить світ до катастрофи. Завдання наших вчителів показати, як працює абстрактна наука у полікультурному середовищі.
Вчителі намагаються вводити нові поняття, які б вміщували знання про різні культури, підкреслюючи їх загальнолюдські й специфічні риси, розвивали навички критичного аналізу характеру та наслідків глобальних, загальносвітових подій, виховували почуття поваги й толерантності до різних точок зору та світових явищ.
Вивчаючи різні підходи до вивчення точних наук, ми відкриваємо для себе інші світи, в яких люди жили, відчували й творили не так як це робимо ми. І тому знання про різні культури сприяє кращому розумінню інших людей, їхніх вчинків і дій. Дослідники вважають, що “…пропонуючи дітям знання про різні культури, ми тим самим впливаємо на краще розуміння ними інших людей, допомагаємо їм усвідомити не тільки національну історію та традиції тієї чи іншої раси, але також свою власну біографію та історію”.
Вчителі нашої кафедри інтегрують свої знання академічних дисциплін з базовими знаннями учнів, не нав'язують свої погляди, а розвивають і стимулювати творче мислення дитини шляхом обговорення в аудиторії проблем, що цікавлять учнів та є зрозумілими для них. Цьому допомагає використання інформаційно – комунікаційних технологій.
У ХХ столітті відбувся розрив між культурою та освітою, цивілізацією. Освіта вже не передбачає “культивування”, “вирощування” особистості в умовах культури, а розглядається як процес передачі інформації. В основі освітньої системи було закладено принцип політехнізації освіти, основна мета якого полягала у підготовці кадрів до виробництва. Увага акцентувалася на спеціальній підготовці, а питання духовного розвитку людини відходили на другий план. Поняття “освічена людина” трактувалося як “людина інформована”, але це не гарантує наявності у людини здатності відтворення культури й виробництва нових культурних цінностей. Освіта повинна “зробити людину”, підготувати її до життя. Основа – це створення мотивації, учень повинен бачити засоби використання знань, тому надзвичайно актуальною є проблема створення міжпредметних навчальних модулів. Методичне об’єднання починає розробляти електронний контент для реалізації цього завдання.
Багатий досвід полікультурного навчання з формування громадянських компетенцій накопичено в американських приватних школах, які працюють за двомовною програмою – предмети тут викладаються англійською мовою та мовою тієї чи іншої етнічної групи. Вчителі нашого методичного об’єднання активно співпрацюють з вчителями англійської мови, розглядаючи та порівнюючи програми з математики, природи, хімії. Вивчення основ культури відповідної мови стає вагомою частиною навчального плану. Іноземна мова виступає важливим засобом всебічного розвитку особистості, її інтелектуальної, емоційної та мотиваційної сфери. Вона позитивно впливає на формування вмінь ефективно працювати з людьми.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Інформаційно-комунікаційні технології є значною підтримкою проектів і програм, які здійснюються у школі, і які спрямовані на формування громадянських компетентностей учнів, створення демократичного середовищі закладу. Слід виокремити основні блоки, які узагальнюють досвід діяльності нашого закладу під час упровадження громадянської освіти і формування громадянських компетентностей засобами ІКТ.
1. Використання міжпредметного підходу до реалізації громадянської освіти;
2. Використання сучасних ІКТ як основних інструментів навчально-виховного процесу для розвитку громадянської компетентності учнів.
3. Важливим у досягненні мети формування громадянської компетентності учнів є роль методу навчальних проектів, який сприяє: – розвитку дослідницьких навичок в учнів; – формуванню в учнів комунікаційних навичок через спілкування з учителями, адміністрацією школи, органами місцевого самоврядування, керівниками архівів та ін.
4. формуванню в учнів творчого мислення і навичок роботи з різними джерелами відомостей і даних, зокрема електронними;
5. Формуванню практичних навичок розв’язувати проблеми учнів і громади у цілому;
6. Мотивації готовності молоді до участі у розв’язанні проблем громади й суспільства загалом;
7. Формування здібностей до самоосвіти і самореалізації.
8. Суттєвого значення набуває впровадження ІКТ у навчально-виховний процес, що спрямований на формування громадянської компетентності учнів, оскільки це формує індивідуальний досвід успішної діяльності учня, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу у здійсненні навчально- виховних заходів, дає змогу особистості, яка звикла самостійно вчитися, не губитися в новій пізнавальній і життєвій ситуації, не зупинятися, якщо немає готових рішень, а діяти самостійно й розв’язувати завдання будь-якої складності.
Література:
1. Громовий В. Принципи громадянської освіти//Директор школи. – 2000. – № 45.
2. Кічук Я. Правова компетентність майбутнього фахівця – пріоритетне завдання громадянської освіти у вищій школі // Вісник Львів. ун-ту, 2008. – Вип. 23. – С. 141-147 . – (Cерія «Педагогіка»).
3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Педагогічна газета. – 2000. – №6.
4. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні // http://ukrcivnet.iatp.kiev.ua/Concept.html .
5. Крылова Н. Формирование культуры будущего специалиста. – М.: Высшая школа, 1990. – 140 с.
6. Михайличенко М. Формування громадянської компетентності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу: Автореф. дис… канд. пед. наук. – Кіровоград, 2007.
7. Мойсеюк Н. Педагогіка. Навч. посібн. 3-є вид., доповнене. 2001. – 608 с.
8. Огородник Л. Становлення системи громадянського виховання в умовах розвитку української державності // Проблеми освіти: Наук.- метод. Зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. Центр вищої освіти, 2001. – вип.26. – С. 64.