Формування громадянських компетенцій засобами
інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики
Наталія Баюн,
вчитель математики
Щоб знайти своє місце в житті, бути успішним, активно засвоювати життєві і соціальні ролі, сучасний учень має володіти такими якостями і вміннями: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінення життєвих ситуацій, використовувати знання для розв’язання життєвих проблем, планувати стратегію власного життя; бути комунікабельним. Тому важливою й актуальною проблемою сучасної школи має бути формування в учнів життєвих або ключових компетентностей.
Математика як шкільний предмет має достатній потенціал для формування та розвитку тих якостей, які необхідні людині для того, щоб бути успішною в сучасному житті. Головне завдання вчителя математики — розвивати математичні здібності і навички учнів, підвищувати престиж знань, формувати не тільки математичні, але й ключові компетентності, тобто формувати вміння використовувати набуті в процесі навчання знання в повсякденному житті. Для реалізації цього завдання я, як вчитель, впроваджую ігрові технології, які є містком між корисним та цікавим. Задачі, що поєднують математичні поняття із знаннями з географії, історії, літератури, тощо.
Наприклад :
Поділи десятковий дріб на натуральне число та скажи, яка держава утворилась натомість Київської Русі у 12 ст.
5,68 : 8 А 0,032 : 4 Я
0,42 : 2 І 4,26 : 60 И
2,1 : 7 У 21,6 : 6 Є
25,6 : 8 Г 44,1 : 9 В
9,3 : 3 Ф 6,2 : 2 Ї
7,8 : 2 Е 9,6 : 2 Н
4,5 : 9 П 7,2 : 3 Щ
0,25 : 5 Л 1,08 : 2 Ц
1,02 : 3 Т 5,5 : 11 М
0,54 : 6 З 36,36 : 9 Й
0,056 : 8 Ч 20,05 : 5 Б
8,41 : 29 К 15,3 : 15 Ь
40,25 : 7 Ж 0,318 : 24 Х
4,032 : 16 Ю 10,8 : 12 Д
5,13 : 9 О 18,33 : 3 С
—— —— —— —— —— —— —— ——
3,2 0,71 0,05 0,071 0,54 1,02 0,29 0,57
——- —— —— —— —— —— —— ——- ——
4,9 0,57 0,05 0,071 4.8 6,11 1,02 0,29 3,9
—— —— —— —— —— —— —— —— —— —— .
0,29 4,8 0,008 0,09 0,21 4,9 6,11 0,34 4,9 0,57
Активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь – головний напрям моєї роботи. Саме пізнавальна сфера має справу зі знаннями, розумовим навчанням.
Я на своїх уроках вимагаю
- запам’ятовування інформації (за допомогою усного опитування, великої кількості усних вправ, систематичного повторення)
- розуміння змісту навчального матеріалу (за допомогою порівнянь, опису властивостей)
- застосування ( використовуючи прикладні задачі, нові ситуації).
Підведення учнів до необхідності виведення загальної формули, створення математичної моделі реальних явищ і процесів на основі індуктивних роздумів розвиває логічне мислення, що є стрижнем математики.
Для формування математичних компетентностей потрібні: здатність творчо мислити, послідовно міркувати та презентувати свої ідеї; вміти працювати в команді (визначати пріоритети, планувати результати і нести відповідальність за їх реалізацію); ефективно застосовувати знання в реальному житті. З цією метою га уроках математики активно використовується робота в групах.
Я, як учитель математики знаходжу шлях до особистості учнів через звернення до їх життєвого досвіду, через задачі прикладного змісту, використання історичного матеріалу, що викликає інтерес учнів до предмета, формує в них певні компетентності. Наприклад, розв’язуючи задачі на місцевому матеріалі (історичному, архітектурному тощо), формуємо ключові загальнокультурну, громадянську компетентності. Саме сучасні інноваційні педагогічні технології дозволяють максимально підвищити ефективність навчально виховного процесу, надають можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Результатом навчання на основі сучасних інноваційних технологій є формування висококомпетентнісної особистості,
В основі формування громадянських компетенцій є :
1. Продуктивне навчання , яке забезпечує засвоєння знань та умінь,
2. Створення умов для розвитку та самореалізацІЇ учнів;
3. Розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
Для розв'язання цих задач я керуюся такими правилами :
— Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви
формуєте.
– Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,
пов'язаною з вивченням предмета.
– На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль,
– Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
– Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення
розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
– Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами
навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
– Привчайте учнів думати та діяти самостійно.
– Творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
– Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
– У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
– Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси.
– Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
-Заохочуйте дослідницьку роботу школярів.
Однією з найважливіших умов становлення індивідуальності учня в процесі навчання я вважаю створення на уроці ситуації вибору. Це може бути вибір правильної відповіді, розв’язку задачі, тобто надається перевага одному з варіантів, що спонукає до синтезу думок. Коли я пропоную дитині зробити свідомий вибір, то хочу побачити його неповторність. При виборі сприятливих умов для формування творчих здібностей учнів, шукаю засоби для створення цілісної системи знань. Лише творчі та посильні завдання найдовше утримують увагу дітей. При цьому інтерес і задоволення, які дістають учні від зроблених на уроці відкриттів, а головне – відкриттів власних можливостей, сприяють створенню мотивації до навчання. Докорінно змінився характер і зміст моєї підготовки до уроків: тепер я не готуюсь до того, як краще пояснити новий матеріал, а до того, як краще управляти діяльністю школярів. У роботі використовую різні методи навчання та учіння школярів. Саме учіння , як одна з проекцій навчання, розкриває суб’єктний досвід дитини. На уроці відбувається „зустріч ” досвіду, набутого під час навчання, з суб’єктним досвідом, з подальшим його збагаченням. Передумовою є достатній досвід роботи у школі, як у класах з поглибленим вивченням математики, так і в гуманітарних, глибоке вивчення як математики так і методики її викладання.
Шкільна практика підтверджує позитивну роль системи „ключових” задач. Ефективніше спочатку формувати навики розв’язання основних підготовчих завдань,
Наприклад :
Знайти найбільше і найменше значення функції.
Y = A sin X + Вcos X
Тому повторимо.
а потім їх використовувати в процесі розв’язання складніших.
Наприклад:
Вартість плавання судна за 1 год. визначається за формулою a+bv3, a і в – константи, v – швидкість човна (перший доданок пов’язаний з витратами на амортизацію та утримання команди, а другий – з витратами пального). При якій швидкості судно пройде шлях L з найменшими витратами?
Розв’язання:
S = (a+bv3)t – вартість плавання судна в t годин.
витрати: 
Цікавими по своїй суті є складні задачі, які потребують глибокого усвідомлення, вибору шляху розв’язку, пошуку та аналізу. У цьому аспекті я використовую прикладні задачі які є навчальними, творчими, розвиваючими та пізнавальними. Вони зацікавлюють учнів математикою, розширюють їх знання, а також активізують мислення.
Наприклад:
У квартирі три житлові кімнати. Площа першої кімнати 13,5 м2, площа другої – на 10,8 м2 більша за площу першої, а площа третьої – на 9,5 м2 менша за площу другої. Скільки буде витрачено коштів для фарбування підлоги в усіх кімнатах, якщо витрати фарби складають 1кг на 10 м2, а вартість 1 кг – 67 грн.
Розглянемо розв’язання у кілька способів.
По діях:
- 13,5 + 10,8 = 24,3(м2) – площа другої кімнати.
- 24,3 – 9,5 = 14,8(м2) – площа третьої кімнати.
- 13,5 + 24,3+ 14,8 = 52,6(м2) – площа трьох кімнат.
- 52,6 : 10 = 5,26( кг) фарби потрібно, щоб пофарбувати підлогу.
- 5, 26 * 67 = 352,42 ( грн.) буде витрачено для закупівлі фарби.
Але, є проблема. Фарба продається продається не на грами, тому у останній дії варто зауважити
5. 6* 67 = 402( грн.) буде витрачено для закупівлі фарби
Відповідь: 402 гривні.
Виразом:
(13,5+ 13,5 +10,8+13,5+ 10,8 – 9,5): 10* 67 = 352,42( грн.) буде витрачено для закупівлі фарби.
Ми вчимося! Але не математиці, а математикою. Школяр мислить, шукає шляхи до відповіді і знаходить найкоротшим для себе способом. І цим самим ми виконуємо завдання сучасної школи – навчити дитину думати.
Для формування громадянських компетенцій важливими є
1. соціальна складова
о Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук
розв'язку.
о Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху
розв'язання задач.
о Використання самооцінки та взаємооцІнки учнів.
о Розв'язування задач різними способами та визначення раціонального
шляху розв'язування.
о Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова – врахування
Індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
о Надання учням можливості виявлення ініціативи.
о Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких
передбачається самостійна активна діяльність учнів .
2. Полікультурна складова
о Використання інформації з історії математичних відкриттів.
о Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
о Розв'язання задач історико-культурного змісту.
о Розв'язання задач екологічного змісту .
о Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.
о Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.
о Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних
математиків.
о Організація групової роботи .
о Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.
о Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
У вивченні математики особливу роль відіграє логічне мислення,
оскільки зміст кожного розділу математики складається з ланцюжка понять, пов'язаних між собою логічними відношеннями. Використання математичних понять вимагає не лише володіння ними, але й багатої уяви і розвиненої на цій основі інтуїції.
Б.Гнєденко зазначав: «На уроках математики в учнів виробляється звичка до того, що будь-яка помилка в обчисленнях, будь-яка неточність у міркуваннях не залишається непоміченою. У математиці будь-яке завдання має конкретну мету — знайти розв'язок задачі, провести доведення теореми, дати означення поняття. І кожен учень може дати відповідь самому собі: чи є посильним для нього завдання, чи немає у нього достатніх знань та умінь. Отже, кожен учень може точно і об'єктивно оцінити обсяг своїх знань і міру зусиль, вкладених у роботу, тобто дати собі самооцінку, що дуже важлива для формування особистості» .
Я вважаю, що саме такий підхід дає можливість успішно виявити та максимально розвинути індивідуально значущі позитивні задатки кожного школяра на підставі надбаного ним до школи і в процесі шкільного навчання досвіду, а також сформувати інтерес до пізнання, бажання та вміння навчатися.