Формування громадянських компетентностей учнів на уроках біології

 

 

                                               Наталія Мишкова,  

                                                           вчитель біології

 

Сьогодні  відбувається  активний  розвиток  демократизації  української держави  і  громадянська  освіта  та  виховання  є  одними  із  найважливіших завдань,  які  розв’язує  система  освіти.  У  становленні  національної демократичної  держави  однією  з  передумов  є  формування  соціуму  свідомо активних громадян, які дотримуються демократичних цінностей та настанов у своїй поведінці, а також своєю діяльністю продукують громадянські ініціативи та демократичну культуру.

Григорій  Ващенко,  видатний  український  педагог,  у  книзі  «Виховний ідеал» звертає увагу на громадянське виховання, зазначаючи, що «зі свого боку школа  мусить  більше  уваги  звертати  на  громадське  виховання  молоді.  Не досить  озброїти  учнів  знаннями,  навіть  знаннями  з  історії  нашого  народу,  не досить патріотичного виховання і лише через лекції. Крім слова, потрібне ще й діло. Учні мають привчатися ретельно виховувати свої громадські обов’язки й відповідати  за  них  перед  шкільною  громадою  і  педагогами… Школа  мусить стати для них маленькою батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують… Життя учнів у школі має бути найповнішим,  задовольняючи, по змозі,  всі  здорові  потреби  їх,  при чому  учні  мають  бути  не  лише  споживачами,  а  й  продуцентами».

Класик української педагогіки Василь Сухомлинський, одним із першихза звернувся  до  громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми, визначивши «підлітковий вік як особливо важливий для формування громадянина» і твердив, що «риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами».

Особливо важливим є акцентування уваги на становленні громадянських цінностей молоді в сучасному глобальному світі,  що  характеризується різким посиленням взаємопроникнення культур. Головною проблемою в ситуації, що склалася  є  те,  що  в  нашій  країні  відносно  недавно  відбулася  різка  зміна ціннісної  парадигми  суспільного  розвитку,  яка  призвела  до  посилення соціальної ентропії і дефіциту суспільної згоди з ключових питань і ціннісним орієнтирам  подальшого  розвитку.  У  контексті  трансформації  ціннісних орієнтирів значно зростає роль освіти в громадянському становленні молодого покоління українців.

Результатом  громадянської  освіти  має  стати  сформованість  у  молоді громадянської компетентності як складного особистісного утворення.

Як  стверджують  сучасні  вітчизняні  дослідники,  громадянська компетентність передбачає такі здатності:

– орієнтуватися  у  проблемах  сучасного  суспільно-політичного  життя  в Україні,  знати  процедури  участі  в  діяльності  політичних  інститутів демократичної держави, органів місцевого самоврядування;

– застосовувати процедури й технології захисту власних інтересів, прав і свобод своїх та інших громадян; виконувати громадянський обов’язок у межах місцевої громади та держави загалом;

– застосовувати  способи  і  стратегії  взаємодії  з  органами  державної влади на користь собі й громадянському суспільству;

– використовувати  способи  діяльності  й  моделі  поведінки,  що відповідають  чинному  законодавству  України,  задовольняють  власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина;

– робити  свідомий  вибір,  застосовувати  демократичні  технології прийняття  індивідуальних  та  колективних  рішень,  враховуючи інтереси  й  потреби  громадян,  представників  певної  спільноти, суспільства та держави.

Таким  чином,  сучасні  вітчизняні  дослідники  під  громадянською компетентністю  розуміють  здатність  людини  активно,  відповідально  й ефективно  реалізовувати  громадянські права  та  обов’язки  з  метою  розвитку демократичного  суспільства.  Громадянська  компетентність  є однією  з ключових  компетентностей  особистості,  що  сьогодні  визначені  як  орієнтири  розвитку  української освіти і як результат громадянської освіти.

Громадянське виховання на уроках біології тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) ми у цікавій і наочній формі знайомимо учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці біології створюємо умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включаємо у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології використовуємо такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділяємо увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку, барвінку, чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку є використання проектної діяльності учнів.

Громадянське виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Великим і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням  пропонуються теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволяють учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму у навчанні включаємо відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.

Таким чином, формування громадянських компетентностей сьогодні передбачає також посилення уваги учителів і науковців до розробки, адаптації й запровадження нових методик навчання та виховання, зокрема найкращих зразків вітчизняного і зарубіжного досвіду. Необхідною є також розробка критеріїв, змістового наповнення та методик оцінювання рівнів сформованості громадянської компетентності учнів на різних ступенях навчання у відповідності до базового еталона та вимог державного стандарту.