Дітям властиво захоплюватися: чим молодша дитина, тим менше обсяг її уваги. Тому дуже часто дитина так захоплена грою, що в прямому сенсі не чує батьків.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• Перш ніж підвищити голос, підійдіть, покладіть руку на плече, встановіть зоровий контакт і повторіть своє прохання.
• «Два в одному». Коли батьки просять про дві і більше дії одночасно (помий руки і сідай за стіл), дитина не може запам’ятати послідовність і щось вислизне з її уваги.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• Одне прохання – одна дія.
• Багато букв. Приклад: «Маша не стрибай на дивані, я сто разів тобі говорила, ти впадеш, розіб’єш губу як в минулий раз!».
Діти живуть в моменті тут і зараз. У момент ігор на дивані дитина не здатна згадати минулий досвід, зіставити його і зробити висновки.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• спокійно сказати конкретне прохання – не стрибати, можеш впасти, і тільки коли дитина заспокоїлася і точно Вас почула, можна нагадати про минулий досвід.
• Неочевидні питання. Коли батьки не прямо говорять прохання, а задають питання, з якого дитина нібито повинна зробити висновок. Наприклад, «тобі подобається ходити з брудними руками?»
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• Не варто змушувати дитину вирішувати квест, скажіть прямо Ваше прохання.
• Заборони. Команди. Батьки часто через заборони підказують своїм діткам, як можна зробити. Приклад: «Не лізь на це дерево!» Дитина думає: «Ух ти, тут є дерево, на яке можна залізти».
У дітей, як і у дорослих, психіка влаштована таким чином, що не сприймає частинку НЕ, і завдяки гарній фантазії миттєво уявляє, як вона лізе на дерево.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• намагайтеся оформляти прохання без частки НЕ.
• Радіо «Свобода». Коли батьки постійно повторюють свої прохання і заборони в сотий раз, але далі цього справа не йде, дитина не стикається ні з якими наслідками і звикає до постійного фону зі слів з заборонами – перестає звертати на це увагу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• батьки просять свою дитину про щось максимум три рази. Перший раз переконується, що дитина вас почула, другий раз попереджає про покарання за невиконання і втретє прохання супроводжується покаранням. Дитина повинна серйозно ставитися до ваших слів. (Головне – не перегинати з проханнями).
• Крик. Часто батьки, щоб добитися уваги і послуху, переходять на крик. І дитина слухається, але, на жаль, під час крику дитина губиться і, коли виконує ваше прохання, робить це неусвідомлено. Цілком ймовірно, що наступного разу також доведеться переходити на крик. І дитина приходить до висновку, що до батьків треба ставитися серйозно, тільки коли вони кричать. І буде дозволяти собі кричати на вас, вважаючи це нормальним.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• варто задуматися: чому вас дитина не чує і не сприймає серйозно.
• Життя біля залізниці. Ті, хто живе біля залізниці, не чують поїздів. Психіка адаптується під умови зовнішнього середовища і поріг сприйняття істотно підвищується. Так само і з дітьми. Діти ігнорують батьків, тому що занадто багато було заборон і вказівок на їхню адресу. Відбувається механізм витіснення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
• Заборон повинно стати менше, вони повинні бути дійсно важливими.